Архив метки | "україна"

5 жовтня 2018 р. о 18.00 у Колонній залі Київської міської ради відбудеться вечір пам’яті полковника армії УНР Петра Болбочана.

Метки: , , , , ,

5 жовтня 2018 р. о 18.00 у Колонній залі Київської міської ради відбудеться вечір пам’яті полковника армії УНР Петра Болбочана.

03 Октябрь 2018, Badera Svitlana

250px-Petro_Bolbochan5 жовтня 2018 р. о 18.00 у Колонній залі Київської міської ради

відбудеться вечір пам’яті полковника армії УНР Петра Болбочана 

з нагоди 135-річчя від дня його народження. Читать полностью

Отзывов (0)

Підсумки тижня з зони АТО: Краматорськ — Україна!

Метки: , , ,

Підсумки тижня з зони АТО: Краматорськ — Україна!

07 Июль 2014, datskiy

Ось вже третій понеділок поспіль ми пишемо, що минулий тиждень був багатим на події і кожного наступного понеділка усвідомлюємо, що буває ще багатше. Й цього разу ми будемо банальними: тиждень був досить жвавим. Але сьогодні ці слова дійсно себе виправдовують. Тиждень для мешканців Краматорська почався так само, як починалися й попередні: постріли, вибухи, людські жертви. Проте кінець тижня був зовсім непередбачуваним -  Краматорськ знову став українським містом.

Так звані ополченці та прихильники фікції під назвою ДНР покинули місто лишивши після себе купи сміття, полонених, зброю, техніку та інше. В той же день в місто увійшла українська армія, яку російські ЗМІ називають «каратєлями». Військові увійшли увечері суботи й, до слова, ще нікого не з’їли, але про все по порядку.

В понеділок, 30 червня, ввечері було обстріляно військовий аеродром. За словами очевидців вогнева позиція нападників була розташована між селищем Красногорка та р-н Новий Світ. Зважаючи на те, що «перемир’я», яке було оголошено Президентом, було вже скасовано, військові почали стріляти у відповідь. Достеменно не відомо, але свідки кажуть, що військовим таки вдалося знищити бойову позицію терористів. Проте, є варіант, що вогнева позиція просто переїхала в інше місце.

Після закінчення стрілянини в районі аеродрому, в місті почала вити сирена. Й не безпідставно. Було чути вибухи в центрі міста, а трохи пізніше з’явилася інформація, що є пошкодження житлових будинків на вул. Б. Хмельницького. Зранку ця інформація знайшла собі підтвердження.

богдан

Фото: група ВКонтакте «Типиный Краматорск»

Цієїж ночі, з понеділка на вівторок, на горі Карачун в результаті обстрілу впала телевежа. За словами військових, які базуються на висоті, троси, що тримають вишку, були пошкоджені й раніше, а цієї ночі  вони були перебиті остаточно. Для довідки, висота телевежі складала 222 метри.

карачун

Фото: «ОбщеЖитие»

Вівторок заявив про себе гучно. О пів на шосту ранку, в районі аеродрома зав’язався бій. В той же час артилерійському обстрілу піддався  раніше постраждалий район міста — «сімнадцятий». Постраждали житлові будинки, магазини та маршрутне таксі з пасажирами. За даними Донецької ОДА загинуло 4 особи, більше 10 звернулися за медичною допомогою.

17

17

Фото: користувач Твіттер Victory Krm

Після цього обстрілу міський авто- та електротранспорт було загнано в гаражі. Пізніше відділ преси Краматорської міської ради повідомив, що електротранспорт на лінію вийде в годину пік.

Загалом, день видався не дуже спокійним. Періодично можна було чути автоматні та кулеметні черги з боку аеродрому та звуки вибухів, що лунали із сусіднього Слов’янська. Близько вісімнадцятої години під обстріл потрапив район Станкострой. В соцмережах повідомляли про ще один постраждалий район — «Кондиціонер», але інформація не підтвердилася.

днепр

Станкострой, вул. Дніпропетровська, 2. Фото: група ВКонтакте НОД Краматорск

Здавалося б, що все, на сьогодні досить, але ні … За пів години до опівночі місто почуло страшні, раніше нечувані звуки залпів та вибухів. Відчуття, що то був неперервний залп. В головах промайнули думки: невже то «Град»? Мав місце «Град» або ні, та перелякалися всі. Зранку почали з’являтися різні версії. Одні писали, що система залпового вогню дійсно була й була вона встановлена в районі блок-посту ополченців в с. Красногорка. Стріляли вони по аеродрому, але промазали й усі заряди полетіли в поле. Інші кажуть, що це військові з аеродрому обстрілювали жителів селищ Веселе та Красногорка.

Щодо першої версії,  то про неї активно повідмляють у Твіттері.

твит

Взагалі, хай там як, але обом селищам дісталося.

красногорка

красногорка

Фото: група ВКонтакте НОД Краматорск

Ранок середи також не був тихим, але все в світі відносно. Періодично було чути стрілянину з боку аеродрому та вибухи з боку Миколаївки.

Близько сімнадцятої години знову обстрілювали Станкострой. В наслідок обстрілу загинула молода людина.

станкострой

Фото: група ВКонтакте НОД Краматорск

Щойно стемніло і почався обстріл аеродрому, також було чути вибухи з інших районів міста.

Четвер починався досить спокійно, постріли було чути здалеку, але обстріл не змусив довго на себе чекати. Постраждав знову житловий будинок по вул. Дніпропетровській.

днепр

вул. Дніпропетровська, 2. Фото: користувач Твіттер СЛАВЯНСК

Через декілька годин постраждала вул. Катеринича.

катеринича

катеринича

Фото користувача Фейсбук Мата Хари

В той же час жителі Краматорська і навіть Дружківки мали можливість спостерігати стовп чорного диму з боку Слов’янської ТЕС, яка розташована в місті-супутнику Миколаївці. Як з’ясувалося, дим й справді йшов з ТЕС. В ході проведення АТО було пошкоджено декілька приміщень станції, а також баки з мазутом — він і горів.

Ближче до полудня п’ятниці «заговорив» аеродром. Було чути кулеметні черги, періодичні вибухи. У соцмережах стали з’являтися повідомлення про те, що бойовики стягують техніку до аеродрому. Пізніше ми знайшли цьому підтвердження. Дійсно, від виконкома від’їжджала вантажівка з ополченцями, але куди вони прямували — невідомо.

Десь о чотирнадцятій, пролунало декілька вибухів з боку Станкострою. За повідмленнями очевидців, цього разу під обстріл потрапив завод НКМЗ.

Пізно ввечері почали з’являтися повідомлення про те, що на виїзді з міста встановлено установку «Град», яка направлена в бік міста. Підтвердження цьому так і не знайшлося, але бій в місті був. Семе цієї ночі трапилось те, чого ніхто не міг передбачити. Зі Слов’янська в бік Краматорська почали прориватися тамтешні ополченці. Очевидці розказують про колону з більше як 50 одиниць військової техніки та ще стільки ж цивільних легкових автомобілів.

Проривалися бойовики полями і прорватися їм вдалося. Окремі, малі групи під час прориву основної колони атакували гору Карачун та військовий аеродром. Дуже розумно. Проте, ті хто атакував Карачун, далі їхати не змогли, артилерія спрацювала чітко й точно.

В першій половині суботи краматорські ополченці також покинули місто. Покидали, до слова, на вкрадених маршрутних автобусах та відібраних у простих людей автівках. Поспішали.

Цього ж дня в міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка увійшла українська армія. Над міськими радами було піднято державні прапори України. Підозрілі особи затримувалися, обстежувалася місцевість, території захоплених будівль оглядали сапери.

http://youtu.be/8vDe2B2Lf1M

Станом на зараз в містах встановлена українська влада, життя налагоджується: з’являється гуманітарна допомога, розблоковано каначейства, є вода, світло і, головне, ніхто не стріляє.

Ополченці з вище перерахованих міст, на разі, перебувають у Донецьку і продовжують терор там.

Отзывов (0)

Історія однієї кримінальної справи: «вчитель педофіл?»

Метки: , , ,

Історія однієї кримінальної справи: «вчитель педофіл?»

21 Апрель 2013, datskiy

«Она зашла в зал, дверь в зал была приоткрыта, а на двери висела Катя»

2009 рік, м. Краматорськ (Донеччина).
15 грудня в період часу з 13:00 до 13:45 Ольга Свечихіна повернулася додому з роботи. Не знайшовши у себе ключі від квартири, знаючи, що дочка має бути вдома, почала спочатку стукати в двері, а потім телефонувати дочці на сотовий телефон. До очікуваного результату дані дії не призвели і Ользі Дмитрівні довелося дзвонити своїй матері, бабусі дівчинки яка мала знаходитися по ту сторону дверей та просити принести ключі.
Ключі від квартири були у дівчинки, матері, бабусі та вітчима.
Опинившись біля закритої двері своєї дочки та онуки, бабуся в той же час відчинила їх. Дочка, Ольга Свечихіна, пішла в перед і бабуся почула крик. «Она зашла в зал, дверь в зал была приоткрыта, а на двери висела Катя.» Дівчинка висіла на краватці, спиною до двері. Мати, Ольга Дмитрівна, хутко зняла Катю з двері та почала її розтирати, викликала швидку медичну допомогу. Приїхавши, лікарі швидкої підключали до дівчинки якийсь апарат, але сказали, що вже пізно. Також, лікарі швидкої знайшли записку, що лежала на столі.
Записати

«Я більше так жити не можу. Пробач мені мамо» — такий текст приводять ЗМІ, а в тексті вироку приведено дещо інше: «Мама!!! Iзвени меня за все я больше так немогу !!! Катя»

Як і будь-яка мати, Ольга Свечихіна вважає, що її донька не могла повіситися власноруч. Скориставшись мережею інтернет, начитавшись хтозна чого, прийшла до висновку, що винен дехто Михайло Мартиросов.
Михайло Мартиросов — уродженець м. Баку, Азербайджан, вірменин, громадянин України, освіта вища, холостий, працював викладачем іноземної мови в ЗОШ № 33, раніше не судимий. Зі слів колег та друзів Михайло добрий, ввічливий, любить дітей (суто як педагог), за час його роботи скарг від учнів не надходило.

2006 рік, м. Краматорськ.
Після успішного закінчення інституту Михайло влаштувався в ЗОШ № 33 вчителем іноземної мови. Будучи його колегою, Ольга Свечихіна (викладач фізкультури) знайомить Мартиросова зі своєю донькою, Катериною та просить займатися з нею додатково  іноземною мовою. У відповідності до усної домовленості, в стінах ЗОШ № 33 Михайло проводив додаткові заняття з іноземної мови з дівчинкою.

2009 рік, м. Краматорськ.
З вересня дівчинка вже навчалася в Першій українській гімназії м. Краматорська, додаткові заняття з дівчинкою проводилися, але вже  в приватному домоволодінні родичів Михайла. Заняття проходили 2 рази на тиждень, в понеділок та п’ятницю. Перше заняття на новому місті відбулося в період з 20 вересня по 10 жовтня.
За кожне заняття, матір Катерини платила Михайлу 15 грн.
За версією слідства, приблизно в середині листопада під час проведення додаткового заняття у Михайла виник умисел «…удовлетворить половую страсть в извращенной форме с малолетней, используя ее беспомощное состояние в силу малолетнего возраста.»
Постійного сексуального партнера Мартиросов не мав.
Так, з метою реалізації свого умислу, скориставшись тим, що тітка з дому пішла, а дядько знаходиться в своїй кімнаті і ніколи не заходить в кімнату де приходить заняття, шляхом умовляння склонив Катю до статевого контакту. Знаходячись в залі, двері в яку відсутні, поклав малолітню особу на диван, роздягнув та задовольнив свою статеву пристрасть в збоченій формі.

Диван на якому за версією слідства відбувалися статеві контакти.
Протиправні дії по відношенню до малолітньої особи 1998 року народження повторювалися ще декілька разів, щоразу, як тітка йшла з дому.
14 грудня, за день до смерті дівчинки, в період з 13:00 до 14:00 за версією слідства вище вказані дії також знаходять собі місце. Зокрема, про це свідчить висновок медичної експертизи та зізнавальні показання самого Михайла Маритиросова.
За версією родичів Михайла, в будинку яких відбувалися заняття, все було інакше. Під час занять тітка готовила їжу на кухні, а дядько знаходився в кімнаті по сусідству з Михайлом і ніяких зайвих звуків не чув. В те, що Мартиросов міг таке робити в їх присутності не вірять, вважають таку думку суду абсурдною з наступних причин:
1. В кімнаті де проходили уроки, стояв стаціонарний телефон, який в будь-яку хвилину міг задзвонити і до нього підійшла б тітка.
2. В кімнаті де проходили уроки, були відсутні двері, а дядько завжди знаходився в сусідній кімнаті і зайві звуки обов’язково почув би.
3. Михайло та Катерина ніколи не лишалися самі, в домі завжди хтось був.
4. Катя була не єдиною ученицею Михайла, жодна з інших учениць не поскаржилася на нього й до сьогодні.
Слова родичів Михайла підтверджує їх сусідка, але свідчення тітки і дядька Мартиросова, суд до уваги не бере, мотивуючи тим, що покази дані для забезпечення обвинуваченому алібі.
Під час допиту в судовому засіданні, Ольга Свечихіна розказує:
14 грудня зустрівши Михайла на роботі, домовилася з ним про заняття на 13:00. Оскільки Катя не розуміла по годиннику, довелося дзвонити їй о 12:30 та казати щоб та вже їхала на заняття.
Каті Свечихіній було 11 років, але вона не розуміла по годиннику, при цьому вона була відмінницею. Поговоривши з психологом, було з’ясовано, що таким речам дітей вчать в дошкільному віці в дитсадках, або ж самі батьки. Це може свідчити про те, що дівчинці явно не вистачало уваги з боку батьків.
Після заняття англійською, приблизно о 17:00 — 18:00, вони пішли до колеги матері, вчительки української мови, також на додаткове заняття.
Під час допиту, вчителька з української повідомила, що в той день Катя була розсіяною, плутала букви.
Після, зайшли в магазин «АТБ» та пішли додому. Дівчинка була в гарному настрої та мала плани на найближче майбутнє.
Зранку 15 грудня, Ольга Дмитрівна прокинулася, розбудила доньку, вигуляла собаку та випадково залишивши ключі вдома, пішла на роботу. Під час наради о 10:00, Мартиросов повідомив їй, що вчора дівчинка була не зовсім готова до заняття. Після 5 — 10 хвилин наради, Михайло зник. Ольга Свечихіна, зателефонувала дочці та зауважила на скарзі репетитора англійської мови.
Це була остання розмова матері і дочки.
=========================
Про смерть Каті Свечихіної Михайло дізнався 16 грудня 2009 року прийшовши на роботу. О 18:00 того ж дня до нього приїхали співробітники міліції та запросили в МВ для дачі пояснень. Після незадовільних для правоохоронців відповідей Михайла, його почали катувати (пакет на голову, електрошокер, банальне побиття руками і ногами), не витримавши кату, Мартиросов погодився все підписати. Допит проводився о 21:35 слідчим МВ із застосуванням відеозапису.
Слідчий повідомляє, що запис робиться на камеру Sony, імпортну відеокасету, але якість відео нагадує зйомку на мобільний телефон.
На допиті Михайло Мартиросов зізнається у злочині та показує як все відбувалося. Під час допиту, був присутній адвокат підозрюваного, державний, тож заяви Михайла про те, що його б’ють, адвоката не цікавили. Дивним чином оперативний відеозапис потрапив в інтернет. Зник запис так само неочікувано як і з’явився, але добрі люди встигли скачати, тож маємо можливість ознайомитися.
Після зізнання, 19 грудня Михайла відпустили під підписку про невиїзд. Пізніше, його знову затримали.
Окрім зґвалтування дівчинки та доведення дівчинки до самогубства, на нього «повісили» ще й вбивство хлопчика у 2007 році. Вбивство хлопчика невдовзі «зняли» так само як і «повісили». Від своїх показань Михайло Мартиросов відмовився, мотивуючи це тим, що з нього їх вибили, але не дивлячись на це, все обвинувачення будується саме на зізнанні Михайла.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень, вдалося знайти лише один вирок по справі Мартиросова, винесений 22 листопада 2012 року суддею Карпенко О. Н. Вивчаючи вирок, склалося враження, що набирав його якийсь малограмотний практикант, але при цьому є там і цікаві речі.
«Первоначально он пояснил, что 14.12.2009 года со ОСОБА_10 ничего не делал, поскольку испугался, узнав, что во вторник девочка покончила жизнь самоубийством и решил, что это как-то связано с ним.»
Особа_10 — це Катя, вівторок — 15 грудня 2009.


Дивно, як він міг злякатися того, що ще не відбулося. Можливо це одна з помилок, а можливо одна з фальсифікацій. «Ще 19 грудня 2011 адвокати Мартиросова розповсюдили заяву про те, що кримінальну справу проти вчителя сфабриковано, а справжній педофіл відпущений на свободу.» — передає Газета.юа
Під час допиту в суді свідків і експертів, деякі факти дивним чином змінюються.
Мати дівчинки:
«Дочь висела на двери, на полотне. На двери между коридором и залом, на углу двери. Спиной к полотну двери, лицом к окну. Верхний конец галстука был просто наброшен, ни как ни зацеплен.»  Якщо кінець краватки був не закріплений, як вона тримала дівчину?
Бабуся Каті:
«ОСОБА_13 сказала ей, чтобы она принесла нож. ОСОБА_13 разрезала ножницами веревку, и положили ОСОБА_10 на пол
Особа_13 — Ольга Дмитрівна, мати, Особа_10 — Катя, загибла. Бабуся вже каже про мотузку, тоді як в справі мова йде про краватку, її можна зрозуміти, така трагедія, шок, але суд мав уточнити на чому саме висіла неповнолітня.
Вітчим Катерини підчас допиту каже, що «Ему ничего не известно о месте расположения тела ОСОБА_10. Милиция ему показала записку, нож, шарф.» Особа_10 — дівчинка. Тут дивним чином спливає якийсь шарф.
Президент гімназії під час допиту в залі суду розповіла, що коли Катя тільки прийшла до гімназії, була радісною, активною дівчиною, брала участь в самодіяльності, але пізніше з нею почало щось відбуватися. Катя Свечихіна часто казала «Не хочу идти домой«. Приблизно такі ж  свідчення дав і друг Каті, з яким вони разом ходили з гімназії.
Допитуваний завідуючий лабораторії НДІ, судовий експерт повідомив, «Педофил должен влюбить в себя ребенка, ребенок должен преодолеть стыд и страх. Когда девочка думает, что взрослый мужчина любит ее, а она любит его, то она отдалиться от сверстников и семьи, и он полагает, что она не будет подавлена. Если происходило насилие на протяжении длительного времени, то это будет тяготить ребенка. А в дальнейшем, быстрее всего, ее шантажировали. Такой тип педофилии проявляется у близких, и то не совсем так. Рисунок учителя в тетради говорит о том, что этот человек много знает, он все видит, слышит, может много рассказать, он вызывает тревогу и страх. Но тревогу и страх вызывает любой учитель. Один из видов педофилии это влюбить в себя подростка, в отношениях Михаила и Кати он не обнаружил этого на тот момент, когда делал заключение. Причиной суицида, он думает, все же был страх. Так как покончить жизнь самоубийством  из-за переутомления учебой девочка не могла, у нее хороший ресурс
Разом з мамою та дівчинкою, проживав вітчим, який на той день має залізне алібі, але відразу після допиту покинув Ольгу Свечихіну (можливо вона його) та поїхав геть.
В ході «розслідування», був затриманий ще один «педофіл» який дзвонив подрузі Каті та пропонував зустрітися. Під час обшуку у нього знайшли жіночу спідню білизну, порнографію. Та невдовзі його відпустили.
Психологи визнали Михайла Мартиросова цілком адекватною людиною і будь воля психолога, скоріше за все він би його виправдав.
«В материалах дела говориться, что место занятий представляла собой комната без дверей, с телефоном, который мог в любой момент зазвонить, в присутствии родственников испытуемого, которые в это время находились в квартире. С учетом вышеперечисленных уровень помех настолько высок, что человек даже с более низкой душевной организацией не смог бы совершить данное деяние. У человека, который склонен к педофилии, есть определенная форма поведения.» — експерт-психолог.
Експертизами встановлено, що дійсно дівчинка мала неодноразовий статевий контакт в тому числі й анальний, встановити коли саме почалися контакти не є можливим. Встановлено, що проникнення відбувалися тупим предметом, яким може бути половий член в стані збудження, а може бути олівець, палець або маркер.
22 березня 2013 року Донецький апеляційний суд звільнив Михайла з під варти під підписку про не виїзд, діло направили на повторне розслідування. Просидів Михайло Мартиросов 3 роки та 3 місяці. Йому «пощастило», не дивлячись на статтю по якій Махайло потрапив за грати, в камері його не били. Бували випадки, коли з камер люди виходили хворими на туберкульоз, в цьому плані Мартиросову також пощастило, здоровий.
Як повернеться слідство не знає ніхто. Скоріше за все, розслідувати будуть знову словом, а не ділом і вірогідність того, що від Михайла відчепляться — мала. Якщо його виправдають, як мінімум постраждає репутація тодішнього начальника ГУ МВС в Донецькій області, який стверджував, що Михайло зізнався під тиском результатів експертиз. Це нагадує ситуацію, що відбулася пізніше. Міністр Внутрішніх Справ України, не маючи належних доказів, на всю країну заявив, що вбивця з «Каравану»  Ярослав Мазурок. Як відомо, через деякий час Ярослава знайшли мертвим, неподалік свого дому.
Ще у 2010 році, друзі та знайомі Михайла Мартиросова створили сайт та групу «Вконтакте» для підтримки. Дізнавшись, що Михайла звільнили, учасники групи дуже зраділи.
Дивно, але горем вбита матір дівчинки, вже через пів року знайшла собі нового чоловіка, має від нього дитину та на даний час вже розлучилася з ним.
Хто «вбивця», Мартиросов не знає і сам, але до правди хоче докопатися. За три роки, в його голові промайнуло багато думок, але мабуть найголовніша версія загибелі, це стан Каті та байдужість матері… Відповідно до слів експерта, до самогубства дівчинку спонукав якийсь інформаційний тиск, шантаж. Якщо в той день дівчинка була вдома сама, то скоріше за все «тиснули» з допомогою телефону, або ж шантажування відбувалося певний період часу і в одну мить Катя все для себе вирішила. Вирок не надає інформацію про роздруківки телефонних дзвінків Каті, зокрема в день смерті. В матеріалах справи йдеться лише про дзвінок матері, зміст якого, по висновку експерта, не міг підштовхнути Катерину Свечихіну до самогубства. При цьому, важливо, що зміст розмови відомий лише зі слів матері.
Після вивчення справи виникає декілька питань:
Яку таємницю зберігала дівчинка? Чому вона не написала про причини свого вчинку? Чи дійсно дівчинку гвалтували?
Кількість питань не є вичерпною.
Скоріш за все, слідство до цього вже ніколи не докопається, адже минуло багато часу і проведення певних експертиз вже не дасть правильного результату.
До якого рішення прийде суд, а також коли він відбудеться, наразі невідомо.
Підготував:
позаштатний кореспондент Дацкевич П. І.

Отзывов (0)

Отримуйте всі новини сайту на свою поштову скриньку.
Це безкоштовно!
Просто вкажіть свою адресу.

Список спецкореспондентів
Нагадати пароль?

Відео тижня

Важливі матеріали

Киев Київ Одеса Погулянка ДАІ Долина Дтп Екологія та соціальний захист Львів Росія Савенко Н.І. Святошинський район Севастополь Тернопіль Соціальні новини Сталий розвиток Сталий розвиток технологій УБД мвд мвс музика міліція донбас днр ЦПР ЦТДЮГ кку корупція краматорськ позашкільна освіта ато батарейки вода гроші війна навчання україна суд утилізація сталий розвиток економіки сталий розвиток освіти сталий розвиток у світі сталий розвиток суспільства технологии фестиваль

Для показа облака WP-Cumulus необходим Flash Player 9 или выше.

Наші партнери

Автори порталу