Засновницею нової туристичної Мекки Запоріжжя стала…рибалка.

Рубрика | Головні новини

19 09 2021, матеріал підготував кореспондент gena66

фото 1фото2фото 3фото 4фото 5фото 6фото 6 (2)фото 7фото 8фото 9фото 10фото 11фото 12Колишній районний центр СМТ Чернігівка (нині центр територіальної громади) та село Салтичія знаходяться на відстані 30 кілометрів одне від одного. Непримітних, віддалених від великих міст області та майже від усіх благ цивілізації, їх ще декілька років тому називали депресивними, неперспективними, а то й вимираючими. Селище не мало й досі не має жодного промислового об’єкту, десятиліттями воно трималося виключно на державних дотаціях, що безумовно позначалося на якості житті мешканців та на занедбаності інфраструктурних об’єктів. Найпотужніше підприємство СМТ – філію Молочанського маслозаводу – закрили ще років 20 тому. Головними наповнювачами місцевого бюджету лишалися лише Владівське РТП та Стульнівська нафтобаза. Навіть за радянських часів, коли у районі робочих місць було набагато більше, ніж зараз, населення Чернігівки не перевищувало 8,5 тисяч мешканців, про що свідчить «Історія міст і сел Запорізької області» у редакції 1981 року. Останнім часом воно стрімко зменшувалось, перетворюючи СМТ на середніх розмірів село.
А про Салтичію й говорити годі: «Історія міст і сел….» її взагалі не згадувала як населений пункт, що не надавало оптимізму мешканцям, котрих за даними Вікіпедїї у 2001 році у визначених сільських кордонах нараховувалось 513 осіб, а у 2015-му лише 416. Подейкують, що за останні п’ять років їх поменшало ще на третину, бо дуже багато кинутих будинків лишилося вже після революції Гідності.
Дана місцевість обласною радою ніяк не розглядалась як туристично проваблива, адже брошура «Туристичні маршрути Запоріжжя» редакції 2011 року жодного слова про неї не містить. Запорізька Хортиця, мелітопольські Кам’яні могили, василівський маєток Попова, навіть, великознам’янська Мамай-гора там представлені, а чернігівські визначні пам’ятки Скіфії – ні. Книга «Перспективні туристичні маршрути Запоріжжя» (рік видання не зазначено, але вже постмайданівського періоду) також не містить про скіфську Салтичію жодної інформації. А між тим занедбане у минулому село претендує стати головною візитною карткою краю.
Колишній скіфський стан на околиці села Салтичія не має аналогів в Україні, адже дійсно колись був сакральним місцем кочових племен, їхньою своєрідною святинею. Розташований на вершині гори Оба-Таш, він згадувалася ще Птолемеєм як важливе джерело культури скіфів, їхнім потужним релігійно-культурним центром, місцем виконання язичницьких релігійних обрядів.
У радянську епоху тут видобували сірий граніт, це був звичайнісінький кам’яний кар’єр, але працьовиті руки ентузіастів та волонтерів перетворили його на парк мегалітів «Скіфський стан». Протягом всього декількох років відновлено та реставровано сотні експонатів, на які не звертала уваги ані радянська влада, ані пострадянська – до тих пір, коли сюди проклали маршрут любителі… рибалки. Але про це трохи нижче.
Ентузіасти історико-патріотичного товариства «Великий степ», одним з фундаторів якого є Краєзнавець Сергій Мелешко, першими взялися за реконструкцію пам’ятки скіфської культури: реставрували культові споруди – менгіри, зроблені з масивних кам’яних глиб, витесані скіфами майже 2,5 тисячі років тому. І все це зроблено за приватний кошт, при мінімальному втручанню держави! В результаті перед відвідувачами представ справжній цілісний комплекс, котрий вже почав приваблювати не лише науковців, а й усіх українців, хто небайдужий до рідної історії та краєзнавства.
Подолавши символічний вхід, відвідувач потрапляє прямо у серце реконструйованого святилища, де знаходяться загадкові культові споруди, які вражають своєрідним розташуванням каменів. Перша платформа зустрічає гостей трилитами – спорудами, котрі побудовані на основі двох вертикальних та одного горизонтального елементів. У центрі знаходиться кам’яний жертвеник, навколо – багато чисельні менгіри. На нижчому рівні красується ладдя, котра додає комплексу завершення. Чудове і неповторне враження, яке майже не зруйнувало радянське видобування каменю, відкривається очам відвідувачем.
А ще новостворений парк став з 2019 року місцем проведення етнофествалю «Легенди степу», котрий має перетворитися на історично-культурну традицію. Сталося справжнє історико-культурне диво: земля, яка має назву Велика Скіфія, уперше прийняла нащадків свого стародавнього народу, вшанувавши релігію та традиції видатних кочівників. Ми досі пишаємось їхніми золотими прикрасами, витонченими предметами одягу, інкрустовану дорогоцінним камінням зброю, називаючи їх історичною спадщиною країни. І тільки тепер нарешті звернули увагу на місце, де все це урочисто застосовувалось.
— Вдруге на мальовничих просторах Приазов’я у вересні пройде унікальний етнофестиваль культур степових народів, що протягом п’яти тисяч років писали свою самобутню історію на сторінках безкрайнього Великого степу. На цих землях, зокрема, ще до появи східних слов’ян та об’єднання їх у середньовічну державу з центром у Києві декілька століть існувала Велика Скіфія. То якою ж вона була, скіфська цивілізація? Славетні воїни, кочівники, володарі незліченних золотих скарбів. Кожен чув про скіфів і сьогодні має унікальну можливість разом із організаторами етнофестивалю степового спадку «Легенди Степу» поринути у прадавні часи та зазирнути за лаштунок скіфського життя та побуту. Дізнатися, як виглядали, у що вірили та, як жили степові народи, чий спадок залишається невід’ємною частиною української історії, — написала у анонсі фестивалю керівник відділу культури та туризму Чернігівської селищної ради Інна Носко на своїй сторінці у Facebook.
Захід організовує Чернігівська територіальна громада за підтримки департаменту культури, туризму та релігій Запорізької обласної адміністрації і комунальної установи «Обласний методичний центр культури і мистецтва». Фестиваль «Легенди степу» проводиться задля збереження, відродження та популяризації культурної спадщини народів приазовських степів, знайомства зі скіфською культурою, — записано у Положенні. Засновники створюють можливість для глядачів зазирнути та зануритися у історію стародавньої «степової» України.
Зараз фахівці сперечаються стосовно того, що ж наштовхнуло спільноту до активних дій, коли десятиріччями з Чернігівки возили тільки граніт, руйнуючи пам’ятку культури? По однієї з версій – любителі риболовлі, серед яких знайшлися справжні патріоти рідного краю. Вони і забили на спалах, доводячи владі, що руйнується частина української історії. Рибаки почали приїздити до Салтичії десь 15 років тому, коли місцевий підприємець, голова приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» Саргій Корпан взяв у оренду ставок. Ще тоді Сергій Анатолійович замислився над тим, аби зробити Салтичію відомою на все Запоріжжя. Тільки запеклі рибалки знають, скільки зусиль він доклав для здійснення своєї мети: побудовано цілий дерев’яний комплекс з усією інфраструктурою, до ставка прокладено дорогу, насаджено чудовий сад. Зараз відпочиваючі мають можливість не тільки порибалити, а й насолодитися неповторним запахом степу, тишею, що зберігає тисячолітню історію.
Великий став – так називається новий туристичний об’єкт, названий, за словами засновника, в унісон до Великого степу, Скіфського стану. Сьогодні територія колишнього кинутого ставка перетворився на потужний туристично-розважальний комплекс зі всіма сучасними атрибутами: готель, розваги для дорослих та дітей, рибалка тощо. Проте разом з розвагами та рибальством гості вже мають унікальну можливість здійснити подорож у стародавню Скіфію, подолавши відстань у дві с половиною тисячі раків. А значить, житиме Чернігівка, відродиться Салтичія, бо вони є хранителями літопису свого великого народу.
Чернігівська земля прекрасна завжди: весною рясне вишневе цвітіння майже зводить з розуму усіх, хто вперше потрапляє у селище; влітку запахи первинного степу надихають митців та поетів: восени яскраві барви згасаючої природи наводять на роздуми філософів; взимку засніжені степові пагорби притягують погляди любителів релаксу. Людина у такому середовищі забуває про життєву метушню, стреси, суперечки, інші виклики «мегаполістичної» дійсності. ЇЇ огортає спокій, врівноваженість, злагода. Це і є справжньою душевною гармонією, що є вкрай необхідною для сучасного суспільства.
Геннадій Сенкевич, журналіст.
Оприлюднено на сайті всеукраїнського видання «Екологія та соціальний захист» 19.09.2021 року.
Фото взяті зі сторінок Інни Носко та Сергія Мелешко у Facebook та з власного архіву.
На фото: 1,2,3,4,5,6(2) – фрагменти Фестивалю;
9,10 – вигляд реконструйованого Скіфського стану;
6,7 – туристично-розважальний комплекс Великий став;
8 – директор Запорізької швейної фабрики Володимир Калінкин: 200 кілометрів – не відстань для захоплюючої рибалки;
11 – земля чернігівська;
12 – храм Архистратига Михайла на шляху від Чернігівки до Салтичії;

Також Вам буде цікаво:

Відкриття фотовистаки «Єдина Україна», присвячена Дню Соборності України
20.01.2015 відбулось відкриття фотовистаки "Єдина Україна" Виставка проводиться Київською організацією Національної...

Рождественский концерт.
12 января по благословению архиепископа Запорожского и Мелитопольского Луки, в...

Евромайдан в Запорожье (фоторепортаж).
Без комментариев. 26.01.2014г.                           ...

В Запорожье сожгли чучело Бандеры.
Вчера 8 фероля 2014г, около полутысячи человек в Запорожье приняли...

Як важко бути повноцінним
Як важко бути повноцінним   В неділю 06.10.2013 одразу ж після Всесвітнього...

       

Ваш відгук

Вам потрібно увійти, щоб залишити відгук.

Отримуйте всі новини сайту на свою поштову скриньку.
Це безкоштовно!
Просто вкажіть свою адресу.

Список спецкореспондентів
Нагадати пароль?

Відео тижня

Важливі матеріали

Киев Київ Одеса Погулянка ДАІ Долина Дтп Екологія та соціальний захист Львів Росія Савенко Н.І. Святошинський район Севастополь Тернопіль Соціальні новини Сталий розвиток Сталий розвиток технологій УБД мвд мвс музика міліція донбас днр ЦПР ЦТДЮГ кку корупція краматорськ позашкільна освіта ато батарейки вода гроші війна навчання україна суд утилізація сталий розвиток економіки сталий розвиток освіти сталий розвиток у світі сталий розвиток суспільства технологии фестиваль

Для показа облака WP-Cumulus необходим Flash Player 9 или выше.

Наші партнери

Автори порталу