Журналістська творчість в епоху зміни комунікативних парадигм

Рубрика | Головні новини

11 10 2020, матеріал підготував кореспондент gena66

Стрімкий розвиток електронних ЗМІ трансформує сучасну парадигму теорії журналістики, провокує вироблення відповідної теорії (визначення нових, уточнення існуючих понять, що допомагають осмислити розрив, трансформацію та становлення нового виду ЗМК). Епоха нової соціальної й інформаційної парадигми суспільства потребує аналізу напрямків подальшої еволюції комунікації в цілому, створення адекватної нової класифікації ЗМК, здатних відбити всю розмаїтість рухливої картини сьогоднішнього стану мас-медіа. Деякою мірою це буде сприяти відповіді на питання про те, як проявляється дія механізмів поділу ролей між різними типологічними групами ЗМК, як відбувається перерозподіл читацької та глядацької аудиторії між ними.
Парадигма функціонування нових ЗМІ залежить також від розуміння характеру журналістської творчості.
З погляду гносеології творчість розглядається як процес виникнення нового знання, переходу від невідомого до відомого. Філософія трактує дане поняття як духовну діяльність людей, орієнтовану на створення оригінальних матеріальних і духовних цінностей. Творчістю варто вважати не всяке відкриття, а лише таке, котре має об’єктивно ціннісний характер. Творчість – це відкриття об’єктивних цінностей. Цим і пояснюється загальне (інтерсуб’єктивне) значення результатів творчості й характер творчої діяльності. У процесі творчості особистість вирішує завдання з багатьма невідомими. У цьому змісті логіка, як відзначають теоретики, полегшує рух від незнання до знання, від факту до гіпотези, від гіпотези до відкриття, від задуму до втілення [3].
Обговорюючи репродуктивне і творче мислення, В. Й. Здоровега доказово спростовує тезу про прикладний характер журналістської творчості і пропонує диференційований індивідуальний підхід щодо цієї проблеми. «Журналістика, коли мати на увазі літературну частину цієї справи, – це водночас ремесло і творчість. Як і всяке ремесло, вона охоплює елементи творчого підходу» [2]. Якщо головна ознака творчості – новизна, руйнування стереотипу, то творчість у журналістиці – це нові оригінальні думки, нові погляди на явища, нові образи, втілені у відповідну досконалу форму. Журналіст, на переконання дослідника, повинен володіти здатністю помічати суперечності, альтернативи, піддавати сумніву істини, хай тривалий час очевидні, вміти ставити запитання і уникати поверхових відповідей. Він не може обійтись без творчої уяви, інтуїції. Йому повинні бути властиві велика схвильованість, активний інтерес до проблеми, поєднання сміливості, захоплення і творча розважливість. Зрозуміло, це характерно лише для певного виду журналістських творів, певного потоку журналістської інформації
Журналістська творчість, як поняття є багатокомпонентним, вона співвідноситься з «літературно-журналістською майстерністю», або «журналістською майстерністю». У понятті «журналістська майстерність» нашаровуються, за визначенням Здоровеги, різні ознаки професійних рис працівника ЗМІ від морально-громадянських (мужність, сміливість), психологічних (оперативність, відчуття актуальності), освіченість (знання, компетенція) до суто літературних (уміння цікаво, стисло, образно викладати думку).
Серед складових компонентів журналістської майстерності феномен цікавого є своєрідним інтегруючим началом. Він не наявний поряд з актуальністю, оперативністю, сміливістю, доступністю та яскравістю викладу інформації, а вбирає в себе й одне, і друге, і третє. В умовах інформаційного буму, колосального збільшення як інформації, так і шуму, проблема цікавості набуває стратегічного значення. Щоб цікаво писати, розповідати, показувати, журналістові самому повинно бути цікавим відтворюване ним життя, і сам він повинен бути особистістю Окремо він виділяє феномен цікавості й найрізноманітніші засоби зацікавлення: гостру ситуацію, інтригу, напружений сюжет, конфлікт, захоплюючий виклад, неповторні характери; образність як один з ресурсів публіцистики: «журналіст повинен яскраво і наочно показати реалії життя, прагнути глибини думки і свіжості, яскравості слова».
Питання щодо журналістської майстерності й журналістської творчості були також у сфері професійних інтересів А.З. Москаленко. Відмічаючи культурний і теоретичний рівень читачів, які «не бажають миритися і не миряться з літературним примітивом, вони стали значно вимогливішими, більш широким стало коло їх духовних інтересів та запитів, він [4]. Журналістську творчість вчений співвідносив з місією соціального захисту: «зважаючи на загострення соціального напруження під впливом так званої «шокової терапії», журналістська творчість, присвячена насамперед соціальному захисту людей, має привертати увагу владних структур до нагальних проблем, як-от: хід економічної реформи, її оцінка людьми, недоліки, надання субсидій; люмпенські настрої; фінансово-кредитна політика; грошовий обіг; споживчий ринок, його залежність від лібералізації цін та підприємницької свободи та інші проблеми. ЗМК мають бути своєрідним соціальним моніторингом з метою систематичного вивчення настроїв, сподівань та орієнтації населення, розробки обґрунтованого прогнозу соціального життя громадян.
Парадигму журналістської творчості дослідник В. Д. Буряк інтерпретує у глибинному філософському контексті у цілому ряді публікацій [1]. Поняття «інформаційно-художня свідомість» він розуміє як тип свідомості, що вбирає весь комплекс творчого сприйняття і переробки (відображення) інформації (факту) на рівні аналізу і синтезу. До цього поняття входить мислення умовно-реального факту (міфологічне), мислення реального факту (публіцистичне) та мислення відображеного факту (художнє). Поняття «інформаційно-художня свідомість» дає змогу окреслити цілий спектр функціонування свідомості (сприйняття, обробка, відбиття факту) як системи відображення світу (факту, інформації) у всьому генезисі творчого мислення.
Отже, сучасне інформаційне мислення, поповнюється поняттєвими модулями, що глибше розкривають специфіку комунікативних процесів нинішнього часу, виражають поглиблення інтелектуальної домінанти.

Список використаних джерел
1. Буряк В.Д. Поетика інформаційно-художньої свідомості. Еволюція форм і методів вираження інформації (факту) у контексті інтелектуалізації творчої свідомості. Монографія. – Дніпропетровськ: ДГУ, 2001. – 392 с.
2. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.
3. Ким М.Н. Технология создания журналистского произведения. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 320 с.
4. Москаленко А. З. Теорія журналістики. – К.: Експрес-об’ява, 2002. – 333 с.

Також Вам буде цікаво:

У Львові відубудеться великий мистецький презентаційний проект
з 15 лютого – до 3 квітня 2016 року у...

Ані «Ашану», ані «Каравану». Технологія проведення журналістського розслідування шляхом запиту (продовження, початок Всеукраїнське видання «Екологія та соціальний захист»: http://www.esz.org.ua/?p=17391, Фейсбук: https://www.facebook.com/gennadiy.senkevich/posts/697208427443402
У зазначений українським законодавством термін відповідь на останній запит ми...

Ані «Ашану», ані «Каравану». Технологія проведення журналістського розслідування шляхом запиту.
(Продовження. Початок журналістського розслідування на сайті всеукраїнського видання «Екологія та...

Права журналіста
Права журналіста редакції встановлені статтею 26 Закону України «Про друковані...

Погулянка
Для жителів міста Львова слово Погулянка асоціюється з великими зеленими...

       

Ваш відгук

Вам потрібно увійти, щоб залишити відгук.

Отримуйте всі новини сайту на свою поштову скриньку.
Це безкоштовно!
Просто вкажіть свою адресу.

Список спецкореспондентів
Нагадати пароль?

Відео тижня

Важливі матеріали

Киев Київ Одеса Погулянка ДАІ Долина Дтп Екологія та соціальний захист Львів Росія Савенко Н.І. Святошинський район Севастополь Тернопіль Соціальні новини Сталий розвиток Сталий розвиток технологій УБД мвд мвс музика міліція донбас днр ЦПР ЦТДЮГ кку корупція краматорськ позашкільна освіта ато батарейки вода гроші війна навчання україна суд утилізація сталий розвиток економіки сталий розвиток освіти сталий розвиток у світі сталий розвиток суспільства технологии фестиваль

Для показа облака WP-Cumulus необходим Flash Player 9 или выше.

Наші партнери

Автори порталу